Фасад кам'яниці Бандінеллі, статуя Нептуна та статуя Амфітріти, будинки на Ринку, Руській, Краківській та Словацького. Біля Нацбанку на Коперника. Дельфіни сховались в місті та спостерігають за ним вже не одне століття.
Юрій Андрухович в «Лексиконі інтимних міст» писав про дельфінів на вулицях Львова, якими можна було б заселити ціле фотографічне море. Тепер це море має жителів.
Ліза Кузнєцова
фотограф
Кам'яниця Убальдіні пл. Ринок, 3
Юрій Андрухович:
«Лексикон інтимних міст»
«Не бути портом взагалі він (Львів) не може — така воля його засновників, що кілька століть шукали для нього місце достеменно посередині між морями Балтійським і Чорним. Тому на його будинках стільки дельфінів. Вони стали другим за чисельністю (перший — лев) атрибутом у старій міській декорації. Можливо, це вони надали містові його особливої прохолодної слизькості. Про них можна було б назбирати окремий фотоальбом. Ними можна було б заселити окреме фотографічне море»
Пл. Ринок Нептун
У свій час дельфіни на барельєфах будинків та в скульптурах старого міста з'явилися як символи мореплавства. Вважалося, вони приносять власникам помешкань успіх у торгівлі.
Пл. Ринок Амфітріта
Львів, наче дельфін, великий, слизький, сірий і займається коханням, заради задоволення, а не для продовження роду.
Кам'яниця Бандінеллі пл. Ринок, 2
~
Вул. Словацького, 4
Кожного з нас, жителів міста, теж по праву можна назвати дельфінами, — ми щодня прослизуємо сірими вулицями в пошуках їжі — духовної чи просто їжі. Бо кожен в цьому місті — митець. І кожен митець в цьому місті завжди голодний.